Опівденний Лок

Якось один йолоп увірвався до згорілої каплиці, шукаючи мисливця за головами, який, подейкують, зумів перетнути кордон пекла. Діставши свого вірного «шестизарядного спасителя», він вимагав дати йому дорогу, щоб забрати душу, яку пекло не мало права утримувати. Схилившись над вівтарем, Лок прокрутив розжарений цвях між почорнілими від сажі пальцями й усміхнувся: «Без образ, друзяко, але мертве має лишатися мертвим».