Леблан з Ковену

Вони прийшли до Леблан відлунням якоїсь забутої мелодії — піснями про Чорного журавля та його титанічне серце, давно ув’язнене в найглибших нетрях Стародавнього лісу. Її сестри склали голови у боротьбі із захисниками лісу, та Леблан таки знайшла свій найцінніший скарб… І тепер її покровитель починає прокидатися, поволі виринаючи зі сну без сновидінь, що тримав його в забутті протягом нечестивих століть.