Аврора – інша. Вона – вастайя, що спроможна бачити світ духів та мандрувати у ньому, тоді як для інших це неможливо. На відміну від інших чемпіонів, вона є цілителькою та другом нещасних духів. Та найважливішим є те, що вона змогла потоваришувати з Орнном.

Історія створення цієї рудоволосої відьми-крільчихи в окулярах настільки ж інша, як і сама героїня. Починається вона приблизно шість років тому, коли з’явилася ідея чемпіона, з котрої потім народилися Сайлас, Йоне, Духи Цвітіння, оновлення Фіддлстікса та, нарешті, сама Аврора.

Ми впевнені, що одне з питань у вашій голові звучить приблизно так: «що саме об’єднує крільчиху у неслухняному капелюсі із ще більш неслухняними вухами та давнього демона?». Щоб відповісти на це питання, нам треба повернутися на початок.

Був 2018 рік: Систему рун перероблено, Зої вбиває усіх з одного вміння, оновлення вбивця Стрільців 8.11 ще не встигло спаплюжити життя на Нижній лінії.

«Я приєднався до команди з розробки чемпіонів та досить часто працював з Squad5, тож одного прохолодного осіннього вечора ми з ним розбалакалися під деревом в саду», – згадує головний художний концептів Санні «Kindlejack» Пандіта. «Він казав мені, що мріє стати великим дизайнером та створювати о?:(нних чемпіонів. Після цих слів ми потисли руки та поклялися зійти на цю гору разом та зробити це.»

Тож, Kindlejack почав малювати.

Перші концепти Аврори були досить загальні: танцівниця, що пише історії на диму, чарівниця, що поєднує елементи для створення різної магії. Але одна з ідей ніби нас переслідувала: концепти крільчихи з духовними силами.

Чутки про кролячу відьму в окулярах швидко розповзлися командою розробників Ліги, та люди швидко її полюбили. Коли менеджер з ігрового дизайну Блейк «Squad5» Сміт почав роботу над вміннями, він швидко знайшов тоді ще не тестовану ідею, що ідеально пасувала Аврорі.

«Мені дуже імпонувала ідея чемпіона-викликача, але через те, що кожен розумів це словосполучення по-своєму, виникала купа непорозумінь», – пояснює Squad5. «Інші в цьому бачили щось типу майстра Покемонів, коли викликана істота залишається з тобою надовго, тоді як я мав на думці щось ближче до Final Fantasy, коли сильна викликана істота робила щось круте й зникала. Через оцю плутанину з її вміннями ми й перейшли до інших ідей.»

Ідеєю, котру розробники обрали для подального розвитку, був геніальний маг, що розумів магію з першого погляду. Хтось, хто б міг твою магію скопіювати. Хтось, хто…краде ультимативні вміння?

«На цей момент люди вже її тестували. Їм дуже подобався набір вмінь, а викрадання заклинань здавалося веселим вираженням навичок, але усього разом було забагато. Люди наполягали на тому, що викрадання чиєїсь магії було занадто агресивним для неї!» сміється Squad5. «А нам не хотілося, аби вона відчувалася зловісною чи зухвалою.»

Це ставило команду перед складним вибором: переробляти вміння, або переробляти персонажа. Таким чином з’явився Сайлас.

Напрацювання не пішли на смітник. Набір вмінь перетворився на Сайласа, її ім’я та деякі аспекти її характеру стали Лілією, а дослідження Світу Духів допомогли команді створи Йоне та Духів Цвітіння, та навіть допомогли з демонічним лором Фіддлстікса.

Попри це, чемпіона все ж було відправлено у довгу шухляду, до вже наявних там Ао Шина та інших.

Аж раптом…

«Коли Riot Lexical стала головою команди з чемпіонів вона спитала в нас, чи є в нас ідеї, котрі ми хочемо розвивати. І тоді я зрозумів, що настав час. Цей чемпіон крутився у нас в головах вже чотири чи п’ять років поспіль — в нас були малюнки концептів, ідеї ігроладу та навіть напрацювання наративу. Вона сказала: «О, я обожнюю кроликів. Давайте спробуємо», сміється Kindlejack.
А в чому проблема? Так, треба було починати з нуля…знову.

Виявляється, дуже складно «починати з нуля», коли ти думав про персонажа останніх шість років.

«Я чула про Аврору напевно від свого приєднання до команди. Все що я про неї чула, якось… Я обожнюю кроликів, я обожнюю відьомство та я обожнюю цього персонажа з голови до п’ят, але їй потрібен був автор», – пояснює старша авторка наративу  Еліз “apothecarie” Лемойн. «Я знала, що Riot Lexical хотіла почати спочатку, та після розмови з Kindlejack нам стало зрозуміло, що оригінальний персонаж вже є достатньо хорошим.»

Ми вже давно не робили персонажа вастайю – Сетт був крайнім – до того ж, дівчата-кролики досить, дідько, популярні.

«Я ніколи не думав, що мені доведеться гуглити людські стопи – ще й майже одразу після Браєр – та я все ж наважився впасти у кролячу нору», – нарікає Kindlejack. “Зайцеподібні” (себто кролі, зайці та пискухи) є одними з небагатьох савців, що мають шерсть на лапах. До того ж вони не мають подушечок на лапах! Я хотів зробити хоча б стопи правильно!»

Але була ще одна проблема. Багато вастайських чемпіонів походили з Іонії. І хоча це дуже круто й все таке, але водночас таке…нудне. Аврорі був потрібен інший дім, інша історія та інший зв’язок з магією, що тече всередині кожного представника роду вастаї.

Аврора представниця Брині, кролеподібниго типу вастаї. Як і безліч інших, це плем’я знайло свій дім у іншій частині Рунтерри: у Фрельйорді.

«Вастайї живуть не тільки у Іонії, вони є всюди», – пояснює Apothecarie. «І нам здалося, що випадок Аврори може стати чудовою можливістю побачити, як саме живеться вастайї за межамі Іонії, де зв’язки з їхнім первинним джерелом енергії не такі міцні.»

Брині дуже добре пристосовані до тяжкого Фрельйордського клімату, але вони не є ані вояками ані магами. Так само як племена Весані, Лотлан та Кііаш, плем’я Брині ізолювало себе від навколишнього світу. Більшість свого часу вони витрачають на фермерство на високогір’ях. Але не можна сказати, що уся їхня природна вастайська магія зникла в нікуди – вона просто показує себе по-іншому. Наприклад, їхні морквички аж підозріло соковиті. Але Аврора – інша.

«Від народження вона має здібності та зв’язок зі світом духів, котрі полишили її народ дуже і дуже давно», – говорить apothecarie. «Вона відрізняється від інших Брині, вона може бачити та напряму взаємодіяти зі світом духів»

Але Аврору ніхто не навчав магії. Вона мусила розбиратися у всьому сама, шляхом спроб та помилок, аби врешті решт створити свою, унікальну книгу заклинань.

«Останнім часом відьомством цікавиться все більше і більше людей, культурно його перевинаходячи. Нам дуже хотілося створити щось схоже на сучасніший, коттеджкорний образ відьомства, котрий був ближчий до спірітуалізму ніж до язичництва чи темній магії», – говорить Kindlejack.

«Аврора сама навчилася чаклувати, тож я хотів аби це відображалося у інакшостях її магії, у порівнянні з магією інших вастайї. Закляття є трохи неоднорідними та темнішими, аби робити контраст образу милої крільчихи. Я надихався гінді та традиційними елементами Середзем’я, а потім змішав їх із традиційно фрельйордськими рунами та формами.»

«Відьма — чи добра, чи зла — завжди відчувається таємничо. Усе, що вона робить, ввижається темним та незрозумілим, вкритим секретами. Саме це і відрізнає відьом від чарівників, мудреців та інших магічних архетипів», – каже Squad5. «Її Q є прекрасним прикладом цього: вона буквально накладає на тебе прокляття, посиленням котрого вона тебе і вбиває. Вона буквально вириває з тебе частинку твоєї душі»

Її ультимативне вміння, котре також допомагає передати ідею хитрого кролика, надихалося одним місцем із іншої гри.

«Загублений ліс із Зельди дуже сильно на мене вплинув», – сміється Squad5. «Мені хотілося надати її абсолютці схожого відчуття. Ти хочеш вийти за межі, але тебе просто телепортує назад у центр, без можливості втікти від її магії.»

«Нам дуже подобається, коли через нових персонажів вдається дослідити ще незвідані місця»,- ділиться Kindlejack. «Кожний чемпіон має проливати трішки більше світла на частину світу, котру ми ще не бачили. І в нас не було багато нагод завітати до світу духів. Ми його бачили, це правда, але ми не знали як він взаємодіє з Рунтеррою, чи що за створіння там жили.»

«Світ духів, то цікаве місце. Він є джерелом вастайської магії, постійний дім для Алуни, та місце, куди Мордекайзер телепортує тебе коли він забирає тебе до Бразилії використовує на тобі ультимативне вміння.»

«Світ духів є щось типу обгортки світу мертвих, котрий ми бачимо на Рунтеррі. Більшість наших зустрічей з духовним проходило в Іонії, де з духами живуть у злагоді й симбіозі. Коли я працювала над Хранителем духів Удіром, я дуже багато говорила з іншим письменником про те, як виглядає фрельйордский світ духів та самі духи в ньому»,- згадує Apothecarie.

Але він є щось більше ніж просто обгортка. Він віддзеркалює різні частини Рунтерри по-різному. Духи в Іонії, в більшості, існували в мирі (аж до війни з Ноксусом та появи азакан), але фрельйордські духи сильно інші…дикіші.

«Ми провели дуже багато досліджень, аби зрозуміти які ж вони – жителі світу духів. Я взяла цілий список того, що б могло бути духом та поговорила з командою з історії, аби порозкладати все по поличках. Кіндред? Так, дух. Волібір? Дух. Бард і все інше? Не духи.»

Аврора бачить фрельйордских духів – на перший погляд моторошних та лячних – як маленьких миленьких істот, котрих треба захищати й цінувати, а не боятися і точно не знищувати.

Багато розробників Аврори, та й загалом команди Riot, були раді поділитися досвідом людей з розладами аутистичного спектру. Завдяки ним стало можливим додати до їхньої улюбленної гри малий клаптик їхнього життя.

«Саме тому, що аутизм – це спектр розладів, неможливо повністю передати досвід життя з ним, бо кожен його відчуває по різному», – пояснює Apothecarie. «Існує багато речей, що багато з нас роблять і котрі б ми хотіли передати, як от хода навшпиньках, що є до речі досить поширеним! Але ми знаємо, що так ходять не всі. Тому ми хотіли передати не тільки найрозповсюдженіші прояви, котрі проживає кожен із нас, але і найосновнішу частину аутизму. Себто те, як працює наш мозок, як ми бачимо світ. Очікування інших, з приводу цього, часто не справджуються. І саме в цьому ми б хотіли, аби Аврора сяяла. Вона не мусить втілювати чиїсь очікування.»

Вона має перевершити всіх.

Розробка Аврори тривала роки – роки міркувань, малювання, писанини та дизайну.

«Весело згадувати те, що ми вклали у Аврору. Коли я і Squad5 почали з цим чемпіоном, нам здавалося, що він буде нашим першим. Але тепер в нас позаду чотири чи п’ять спільних чемпіонів, і ми нарешті повертаємося та виконуємо нашу давню обіцянку.», – згадує Kindlejack. «Але замість того, аби це було початком нашої мандрівки, це стало її піком.»

Хоча ця частина історії вже написана, наступний розділ ще належить написати.